Від себе не втечеш
Для того щоб отримати відповідь на питання „Чому багатьом українцям здається, що лише за кордоном вони зможуть прожити довге і щасливе життя?” - потрібно заглибитись в наш внутрішній світ. Адже він створює проекцію того світу, в якому ми живемо.
У кожного з нас є свої недоліки і ми по-різному себе з ними ведемо. Хтось їх визнає перетворює на власні фішки або ж працює над ними і досягає успіху – як зробив це Діоген. Він виправив свою недолугу вимову і став одним з найкращих ораторів світу. Але є й інший тип повнедінки Людини Розумної, яка постійно чимось роздратована, її бісить чи розчаровує оточуючий світ своєю недосконалістю, лише тому що ця недосконалість живе в ній. Одна й та ж особа може обирати два типи поведінки. З першим однозначно жити легше, але як боротися з другим?
На репетиції в театрі мені розповіли в чому заключалась талановита акторська гра
Богдана Ступки і чому його всі так любили. Коли він бачив, що хтось на сцені „недотягує” свою роль – він грав за двох. Специфіку „талановитий актор” можна застосовувати і в повсякденному житті: не критикувати, а допомагати.
Ми формуємо наш менталітет, тому що є його складовою. І щоб досягти якісних змін свого оточення – варто починати з себе. З адекватної поведінки та здорового глузду – починає формуватися і відповідне суспільство, і відповідна влада.
Подорожуй, щоб повертатися
В більш юні роки багато моїх друзів мріяли жити в Діснейленді. Всі були впевнені, що казкове життя можливе лише там. Але ті хто відвідав цю місцину, знають які величезні черги треба пережити, щоб погойдатись на атракціонах, та й Дісней-замок з Дісней-героями з часом проведеним там вже не такий казковий. Сама поїздка туди звісно залишає багато вражень, і безліч фішок можна взяти й інвестувати звідти в своє 5-річне життя. Але жити там можна лише як працівник дитячого розважального центру. З одного боку немає нічого ідеального і від цієї думки можна страждати все своє життя. А з іншого: все що є - це вже ідеально. А чому б і ні? Адже ідеали, норми, правила придумав хтось такий самий як і ми, а люди впевнені, що вони можуть бути лише такими. І якщо забути про стереотипи – то все що ми любимо вже ідеальне і цим є що завгодно.
Можна насолоджуватись внутрішнім світом Маленького Пинца Екзюпері або ж знаходити ідеальний внутрішній світ в своєму холодильнику(кому що). Ідеальними вечорами мого дитинства були ті - де я могла послухати спецфічну поезію мого діда на риболовлі, а не проведені в оточенні пропіарених рекламою іграшок. „Меджік піллоу”, про яку розповів 7-річний житель Мічігану, теж ідеальна. Вона працює так: коли тобі страшно вночі – ти береш свою подушку і закриваєш нею очі, а коли прокидаєшся то вмикається день.А як мені подобався мій літній будинок на дереві, з якого можна було спостерігати з друзями за грін-румами украінського лісу. Ідеальне приходить тоді, коли ти на нього не чекаєш, тому що твій мозок позбавлений упережденого мислення. І ти як скульптор починаєш створювати свою статую з такої ж глини як і всі.
Автор: Оля Бовкун

Комментариев нет:
Отправить комментарий